Гімн №5: Мій рідний край — маленька Батьківщина

Мій рідний край — маленька Батьківщина
Лісів безмежжя й нив широкополих
Земля послала лагідно до ніг.
До болю рідне й миле все навколо,
Як ти ступив на батьківський поріг. (2)

Приспів:
Мій рідний край — маленька Батьківщина.
Волошка в житі, пісня солов’я;
Мов матір, наймиліша і єдина,
Славетна Городнянщина моя.

Мов рушники, прослалися дороги,
Покликавши в незвідані світи.
Але сюди, до отчого порогу,
Де б не були, ми прагнемо прийти. (2)

Приспів.

Земля немало лицарів зродила,
Мужніли тут герої на очах.
Козацький дух і прадіда могила
Єднали нас під переможний стяг. (2)

Приспів.

Нащадки гідні — діти і онуки —
Вгамують спрагу з того джерела,
Де пахнуть хлібом материнські руки,
Слов’янська дружба пишно розцвіла. (2)

Приспів.

№ 4. Городнянська земля

Як квітку – царівну Лілею
Щастя в руках зігрівати…
Приречений, мила, твоєю
Дрібною піщинкою стати!

Приспів:
Травинки в душі порив,
Перелісок зріднив поля…
Тобі велич гір і морів
Схилю, Городнянська земля!

Омиють дощі в мені
Ріллю, де наш рід ходив…
У кожнім малім зерні
Є залишок твоїх див.

Приспів:
За все, що отримав я,
Що зміг на крилі встояти…
Рідненька матуся моя,
Світові буду співати!

Приспів:
Травинки в душі порив,
Перелісок зріднив поля…
Тобі велич гір і морів
Схилю, Городнянська земля!

№ 3. Городнянщина у серці

На нашім просторі не так і вітер віє,
Бо золоте зерно в полях колосить.
Городні несемо усі надії й мрії,
Городні несемо усі надії й мрії,
Побути наодинці серце просить.

Перед тобою, о свята земля!
І вже на цих дорогах не згубитись…
Все обіймаємо – ріки, і поля,
Не можемо на рідну надивитись.

Стаєм міцні, могутні, наче дуб,
Що лише кореням завдячний висотою,
І кожної пташини голос люб,
Бо ми землею зрощені одною.

І поки житиме на світі хоч один,
В чиєму серці Городнянщина донині,
Він матері складатиме уклін:
Пробач, рідненька, за усі провини . . .

На нашім просторі не так і вітер віє,
Бо золоте зерно в полях колосить.
Городні несемо усі надії й мрії,
Городні несемо усі надії й мрії,
Побути наодинці серце просить.

Перед тобою ми, свята земля!
І вже на цих дорогах не згубитись..
Сльоза проймає, навіть звіддаля
Не можемо на рідну надивитись.

№ 1. Гімн Городнянщини

Вранішнє сонце кинуло промінь
В трав розмаїття густе,
І освітило горді пілони
Символи дружніх сестер.
Щиро вітають дочку і сина

Луки, озера, поля.
Тут відкриває шлях в Україну
Нам Городнянська земля.

Приспів:
Край поліський, краю рідний,
Все у пам’яті твоїй, –
І Лиственські княжі війни,
І з фашистами бої.

Боронили дім священний
Городнянські козаки,
І монахи із Мощенки,
І Хоробич вояки.

Лан колоситься, хліб золотиться,
Льон синьоокий цвіте.
А у криницях чиста водиця,
Кожне джерельце святе.

В щедрому лісі пташине братство
Пісні несе до зірок,
Та найцінніше наше багатство,
Це – городнянський народ.